Шишки марихуана Белореченск Каннабис LSD WEED

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Бля, ровно год назад я перепрыгнул черту и попал в эту ебучую черную дыру наркомании. Че за хуйня сидит в голове, не знаю, но я уже купил шишки марихуаны и прыгаю до потолка от счастья.

Началось все с закладок. Ходил я по кругу инфы, спрашивал у друзей, где хорошую шнягу выдрать. Наебали меня парочка раз, дали мне колеса вместо настоящего счастья. Но потом, наконец, получил настоящую закладку. На лице сразу же появилась улыбка, и я понял, что прет начинает действовать.

Купил я этот варево у своего подружки, она занимается такими вещами и всегда знает, где можно найти нормальную марихуанку. Пришел вечером в ее подворотню, она мне чиркнула объем на глазах, и я уже почувствовал, как счастье хлынуло внутрь.

Я вышел на улицу и прямо почувствовал, как все стало зеленым. Деревья, травка, все вокруг казалось таким красивым и привлекательным. Я просто шел и смеялся, все мимо проносилось, а я был на своей волне. Моя голова была полна мыслей и идей, которые я никогда раньше не испытывал.

Я поднялся на крышу одного высотного здания и смотрел на город. Все казалось таким маленьким и незначительным, я был выше всего этого, я был свободен. Вокруг было так тихо и спокойно, я наслаждался каждым моментом, вдыхал аромат марихуаны и просто наслаждался своим претом.

Я начал прыгать, словно хороший мальчик на празднике. Мои ноги подпрыгивали, а я чувствовал, как вся моя энергия и счастье переливается через каждую клеточку моего тела. Я был настолько счастлив, что хотел поделиться своей радостью со всеми вокруг.

Меня даже не пытались остановить, все лишь смотрели на меня как на явление. Мои друзья знали, что я вновь взял шан, и они тоже хотели поделиться моим опьянением. Мы собрались в одном месте, курили и смеялись. Это был такой момент, когда все проблемы и заботы просто исчезли, и оставался только этот момент счастья и свободы.

Мы были настоящими гопниками, курили марихуану и просто наслаждались жизнью. Мы забыли о всех проблемах, о работе, семье, все это покрылось туманом марихуаны. Мы просто были счастливы и свободны, чувствуя хорошую волну, которая буквально приносила нас до потолка.

И хотя я знаю, что это не самый лучший выход из ситуаций, но иногда мне хочется просто раствориться в этом марихуанном тумане и забыть обо всем.

Но, братаны, нельзя забывать, что это все-таки наркотики. Они могут стать нашим погибельным путем. Ведь когда ты находишься в этом прете, ты теряешь себя, теряешь свой путь в жизни.

Поэтому и надо быть осторожным, братаны. Не позволяйте этим говнам управлять вашей жизнью. Найдите себя в другом, в чем-то реально ценном. Чем-то, что не подставит вас и не разрушит вас.

А я все же буду помнить этот момент счастья, когда я купил шишки марихуаны и прыгал до потолка от счастья. Но сейчас мне нужно найти свой настоящий путь, свою настоящую цель. И я знаю, что смогу это сделать. И мои друзья тоже.